MISTO.UA

Страница: « 1 2

Сообщений 21 страница 31 из 31

Поделиться12022-12-15 16:50:07

Автор: Charity Wagoshen
I wanna be your batgirl
Вы арестованы
за превышение милоты
ЧЕРРИ, 46 y.o
Кинолог в полиции Бостона
шаман
150 сантиметров обаяния, которое собъет тебя с ног. И их же обглодает. Мамина бродяга, папина симпатяга. Волк в законе.
посты: 284 431,1/0 04.24,1/0
Сообщений: 6928
Уважение: +7754
$ банк: 50
Последний визит:
2024-04-27 09:51:31

Поделиться212023-06-18 01:28:14

Автор: PR
листовочку, сэр?
Сообщений: 31452
Уважение: +22
$ банк: 0
Последний визит:
Сегодня 03:54:52

W A N T E D

Ґарус Вакаріан

- original -

О С Н О В Н І П Р И К М Е Т И

Повне ім'я:
Ґарус Вакаріан, Архангел, колишній працівник СБЦ, а згодом "фрілансер" на Омезі
Назва всесвіту:
Mass Effect
Сімейний стан:
Друг та побратим, супротивник у стрільбищах по пляшках на Цитаделі з "Вдови" та особистий спеціаліст з калібрування
Статус:
Канон, за півроку до повномасштабного вторгнення зайняв посаду Радника Примарха з питань Женців.

ХТО ТИ?

Коли ми вперше зустрілися на Цитаделі, ти здався мені дуже різким, але спільне бажання притягнути Сарена до відповідальності змусило нас працювати разом. Ти якісно вирізняєшся серед інших туріанців — пристрастю до справедливості та помсти, щирістю своїх найтемніших намірів, готовністю піти проти правил для найкращого результату. Трохи нагадуєш Сарена, але з моральним компасом, якому багато хто міг би тільки позаздрити. Чи існують в нашому Всесвіті ще такі відчайдушні максималісти як ти? Хтось сказав би, що прагнення стати особистою кармою для усіх покидьків, яких ти зустрічав, наївністю, але ти вважаєш це своєю особистою місією.
Якби все було інакше, ти став би ідеальним Спектром. Те, що ти приймаєш правильні рішення без чужого нагляду, ти довів, коли відстрілював покидьків на Омезі. Можливо, інколи тебе заносить, і в цей момент тобі потрібний друг, щоб трохи втамувати вогонь всередині. Але твоя лють завжди виправдана твоєю людяністю. Мабуть, неможливо ненавидіти ворогів без втрат тих, з ким ти вибудував потужний зв'язок. Ти в цьому еталонний приклад.
Були питання, в яких ми так і не дійшли згоди, але ти ніколи не смів нав'язувати своєї позиції, навіть якщо вважав її єдино правильною. Рішення, які приймав ти — тільки твої, рішення, які приймаю я — тільки мої, але я радий, що іноді ми все ж можемо вплинути один на одного. А навіть якщо ні, я впевнений в тобі більше, ніж на сто відсотків: ти завжди прикриватимеш мою спину, навіть ціною власного життя, і я готовий піти на те ж саме, знаючи, що ти продовжиш мою справу, якщо я загину.
"Немає Шепарда без Вакаріана" — мені дійсно складно уявити свою боротьбу без тебе поряд.

ХТО Я?

Крім подій, які ми можемо відіграти і яких повно, я бачу дуже багато глибини у стосунках, які між ними склалися. Ґарус та Шеп пройшли разом набагато більше, ніж з кимось іншим, що сформувало дуже сильний зв'язок. Вони обидва більше схильні до того, аби вирішувати проблеми самотужки, тому що довго перебували — фактично або ментально — поза своїми спільнотами, тому їм обом непросто зближуватися з кимось іншим та працювати у команді. Але їх тандем дуже природній та взаємодоповнюючий. Я відчуваю це у кожному їх слові та русі, навіть несвідомому, — вони звикли один до одного і набагато результативніші в бою, коли разом. Здається, що вони у діалогах чують ті думки, що не були висловлені, і один може закінчити почате речення іншим.
Стосовно сюжету: чітким таймлайном я нікого не обмежую, але каст зараз орієнтовно десь на початку подій МЕ3. У нас є намір переграти деякі події та додати реалізму. Ґарус, як один з головних героїв та представників туріанської раси, дуже для цього потрібний.
Надаю перевагу середнім постам, щоб не сильно затягувати гру, але не маю на меті обмежувати співгравців, якщо вони прагнуть писати коротші або довші пости. По стилю та оформленню зазвичай підлаштовуюсь, тому якщо ви звикли писати від першої особи або лапслоком, я не проти спробувати, — головне, щоб нам було цікаво. Особливих вимог не маю, крім, можливо, любові до всесвіту МЕ та цього персонажа.

Контакти:	Мова гри:
гостьова та приватні повідомлення	укр/рос/англ

- приклад гри -

[indent] Шепард був упевнений, що тоді, після другої спроби Сарен точно був мертвий. Напевно, можна було б вважати, що і після першої, а потім Володар просто взяв контроль над його тілом, перетворивши на першу "туріанську" химеру - таких тепер на Менає цілі зграї. Якби Шепард сам не помирав, то ні за що б не повірив власним очам, але проект "Лазар" навчив його параноїдальній думці - технічно, кожен мрець може повернутися до життя, були б гроші та розумники, яким це вигідно. Кому було вигідно відновлювати найбільшого покидька Галактики, що передував повномасштабному вторгненню Женців?
[indent] - Намагатися мене не вбити - теж не в твоєму стилі. Усе змінюється, - безглуздо його зараз вбивати, Сарен це розумів, тому Шепард міг собі дозволити цю відчайдушну сміливість. - Невже тепер ти став цікавитися мною? Щось новеньке.
[indent] Він розумів, що Сарен правий. Будь-яка допомога зараз буде доречною, хоча треба було б зважити на те, що Спектри з репутацією зрадників не будуть користуватися довірою більшості. Можливо, для цього Саренові і потрібний хтось здатний подобатися - навіть, якщо він буде вважати жителів Галактики недалекими через віру в те, що робить Шепарда, без них йому не вдасться зробити щось більш корисно, ніж просто битися на цьому супутнику. Вони, скоріше за все, його скоро втратять - Сарен мав би це розуміти. Його гординя просто не може дозволити йому загинути тут, знаючи, що насправді він міг би зробити.
[indent] - Смерть зробила тебе мудрішим, - і це було абсолютною правдою, Шепард мусив це визнати. - Твоя репутація викличе багато сумнівів серед членів моєї команди. Як вони знатимуть, що ти не зрадиш нікого з них на полі бою? Ти вже бився на боці гетів та хасків. - Хоча більше Шепард думав про те, що Саренові нічого не коштуватиме в якийсь момент просто випустити пулю у голову йому, Ґарусові або Ліарі через власне бажання помститися. І якщо сам Шепард ще мав якусь важливість в очах суспільства як герой, то його товариші мали менший кредит довіри. Без Шепарда навряд можна продовжувати спротив, без них - дуже просто.
[indent] Але він не дізнається правди про наміри Сарена ніколи. Честь - поняття не таке вже й категоричне, і в розумінні кожного може варіюватися. Чи були до цього дня в його команді люди, честь яких викликала сумніви? Безперечно так, але ті залишалися відданими Шепардові до кінця - хай він зміг завоювати їхню лояльну не одразу. Чи можливо це у випадку із Сареном? Запитань було багацько, але жодної відповіді. Єдиний варіант - перевірити на практиці і, можливо, заплатити за істину життям близької для нього людини.
[indent] - Мої пси, - Шепард повторив це слово зі схожою інтонацією, виділивши з-поміж інших, - мені вірні, і вони не будуть робити те, що мені не сподобається. Я виділю тобі усамітнене місце на Нормандії, щоб ти якомога менше зіштовхувався з тими, зустріч з ким може спровокувати конфлікт, - тобто, з усіма, - додав він подумки, - і в будь-яких спірних ситуаціях у тебе є змога звернутися до мене, щоб її вирішити по справедливості.
[indent] Шепард поглянув на Ґаруса, відзначаючи по одному тільки його погляду, що йому ця ідея не подобалася, але він не наважувався заперечити, розуміючи, що, мабуть, у цьому непростому рішенні є користь. Вони ще будуть говорити про це, коли зійдуть на борт знову - Ґарус попередить, що таким як Сарен, довіряти не можна, і попросить бути обережним, а на всіх бойових вилазках слідкуватиме не тільки за ворогами, але й за новим "союзником". Меншого годі від нього чекати.
[indent] - Я обіцяю, що запрошуватиму тебе на всі бойові завдання, які так чи інакше пов'язані із твоїм народом. Під наглядом ти матимеш доступ до будя-якої зброї, яка є на Нормандії, і зможеш використовувати її в бою. У тебе буде повне право переміщуватися Нормандією там, куди має доступ кожний член моєї команди, а також право на отримання медичної допомоги та харчування для правобілкової системи травлення туріанців. Офіційно ти - запрошений найманець, що не підпорядковується Альянсу, але має слухатися наказів роботодавця, тобто, мене. Це тебе влаштує?

Поделиться222023-06-19 14:27:35

Автор: PR
листовочку, сэр?
Сообщений: 31452
Уважение: +22
$ банк: 0
Последний визит:
Сегодня 03:54:52

W A N T E D

Талі Зора вас Норманді

- original -

О С Н О В Н І П Р И К М Е Т И

Повне ім'я:
Талі'Зора (нар Райя) вас Норманді, амбасадорка кваріанців на Цитаделі, можливо, одна з адміралів Мігруючого флоту
Назва всесвіту:
Mass Effect
Сімейний стан:
Подруга, потенційний романтичний інтерес
Статус:
Канон, персонаж потрібний в головний та особистий сюжет

ХТО ТИ?

Наше перше знайомство нагадує сцену з типового романтичного кіно: молоду кваріанку, що потрапила у пастку, рятує іноземець, після чого вони відправляються рятувати світ. Ніколи до цього я не взаємодіяв так багато з представниками інших народів, а кваріанці завжди були для мене справжньою загадкою, але ти вразила всю команду своєю відчайдушною хоробрістю та надмірною цікавістю до техніки. Ти справляла враження дитини з найширшим спектром інтересів, який тільки здатний бути, але вміла постояти за себе під час небезпеки. Але мені все одно хотілося тебе захищати — як тоді, коли ми вперше зустрілися.
За шоломом, який приховував твоє обличчя, я бачив дівчину, що готова кидати виклик цілому світові задля своєї мети. У твій останній день паломництва я пообіцяв собі, що коли-нибудь ми ще побачимось, бо відчув, що прив'язався до тебе за весь цей час, поки ти була поряд. Незважаючи на те, що кваріанці жили на краю світу та ніколи не взаємодіяли з іншими расами. Незважаючи на те, що у кожного із нас були свої обов'язки перед нашими народами. І навіть незважаючи на те, що трапилося з Нормандією у небі Алкери, коли вона палала у мене на очах — живий спогад, пов'язаний з тобою.
Але ми зустрілися, — вперше після того, як доля дала мені ще одне життя, — і ти була єдиним знайомим обличчям в незнайомому мені новому світі. За два роки багато чого змінилося і багато хто змінився, а ти не стала виключенням. Мабуть, тоді я поглянув на тебе інакше.
Я не знав, як рахують свій вік кваріанці, але відчував, що ти молодша за мене набагато більше, ніж мені б того хотілося. Я не переходив межу, яку сам перед собою провів, а ти постійно розмовляла із Ґарусом, згадуючи ті часи, коли ми всі тільки-но познайомилися. Я не бачив, як ти дивилася на мене, бо не дозволяв собі вглядатися в очі, напівприховані за непрозорим склом кваріанського шолома. Але я чув, як змінився твій голос після того, як ми повернулися з Аларея.
Можливо, якби ми не думали, що загинемо всередині чорної діри, куди переніс нас ретранслятор Омега, я б так і не побачив твоє обличчя. Ніхто тоді не планував далі, ніж кілька хвилин, і ніхто не сподівався повернутися. Найважчим рішенням було відправити тебе з іншими членами команди назад до Нормандії, але ти ніколи не сперечалася з моїми рішеннями і давала мені стільки свободи, скільки вимагала війна. Якщо я загину, ви з Джокером розкажете, що бачили і продовжите місію, якій я вдруге віддав своє життя, — такою могла б стати моя остання воля, але ми повернулися усі. Такими були б мої останні слова тобі, бо я не зміг тоді додати щось особисте, призначене тільки для тебе. Це диво, що ти дуже швидко зрозуміла — я не вмію говорити про те, що відчуваю.

ХТО Я?

Я не дописував те, як бачу стосунки Талі та Шепа після МЕ2, бо насправді маю дуже багато різних ідей і не хочу обирати якийсь один шлях. Оскільки я б переграв більшість подій МЕ3, це має бути тільки на краще. Є затравка на те, щоб змінити дещо і до початку МЕ3, щоб дати більше можливостей для взаємодії між ними, але я не нав'язую і думаю, що ми це теж зможемо обговорити перед початком гри.
Мені подобається ідея міжрасового роману з усіма побічними ефектами, які можуть виникнути у результаті. Від себе ще хотів би додати до них різницю у віці — коли Тали проходить паломництво, що по суті відповідає обряду ініціації, отриманню паспорта і все таке (тобто, це десь між 16 та 21 роками), Шепу уже так-то тридцять з гаком. Але це ж не стане на заваді справжнього кохання?
Особливих вимог не маю, до стилю співгравця пристосовуюсь, пишу пости середнього розміру. Люблю посидіти у якомусь месенджері за обговореннями фандому, ідей для гри і просто рандомних тем, але це вже за бажанням співгравця.

Контакти:	Мова гри:
гостьова/приватні повідомлення, далі можна перейти в тг	укр/рос/англ

- приклад гри -

[indent] Останні шість місяців відчувалися довше, ніж усе життя, що тривало до того, як Шепард опинився на Нормандії. Нестерпні, тягучі, безглузді шість місяців у пастці, в яку він сам себе посадив, стали найболючішим мозолем, від якого Шепард не міг позбутися. Шість довбаних місяці, які мали стати ключовими у підготовці до невідворотної атаки Женців, Альянс зім'яв наче фантик і викинув на смітник разом з усім тим, заради чого Шепард віддав колись своє життя.
[indent] На квартиру, що він отримав у Ванкувері, годі було і скаржитись. Величезна вітальня із панорамними вікнами на гавань та найстарішу будівлю міста Марін Білдінґ, визначна колекція книжок - за півроку він не так і не прочитав жодної, - широке ліжко, на якому вмостилися б п'ятеро, посилена охорона та постійний нагляд. За словами Хакета - для власної безпеки, але Шепард розумів справжню причину. Це клітка. Красива, простора, сучасна, але клітка, що повинна була стримувати мало не терориста, який знищив цілу систему.
[indent] Біда Шепарда була в тому, що він із цим новим статусом частково погоджувався. Він не хотів винищувати цілий народ та намагався не думати про масштаби скоєного, але в його житті не вперше траплялись речі, коли не можна було відвернути найгірше. Та чи могло це його виправдовувати? Стільки людей його возвеличувало - Шепард і сам забув, що він не є всемогутнім. Спочатку про це нагадувала фотографія Ешлі у капітанській каюті - допоки не стало відомо, що вона вижила, - а тепер м'яка постіль у новій квартирі не дає забути про те, як він не зміг відвернути геноцид.
[indent] Талі стала його єдиною відрадою, бо коли він слухав про труднощі, з якими довелося стикнутися їх у світі людей - від пошуку їжі та ліків до банальних здивованих поглядів, - Шепард забував про власні. Помилково було вважати це її рішенням. Так, Талі сама погодилася повернутися із Шепардом на Землю, але інакше скластися просто не могло після того, як він не зміг її виправдати перед адміралами. І тепер вони були пустельниками у власних світах, заарештовані за те, що вирішили повести себе гідно. Проте, можливо, якби Шепард думав не тільки про честь, але і про неї, вони б ніколи не покидали Термінус.
[indent] Від вибухової хвилі його відкинуло бозна куди. На кілька секунд Шепард не чув нічого крім тиші, думаючи лише про те, чи не лопнули барабанні перетинки, але відлуння голосу Андерсона, що звучало дедалі гучніше, трохи втішило.
[indent] Не втішало все інше. Що Женці опинилися тут так швидко, не стало для Шепарда здивуванням, але момент саме зараз був найбільш невідповідним. Вони з Талі проводили багато часу разом - вона була єдиною, з ким він міг бачитися без нагляду, і цим не можна було нехтувати. Але в час найбільшої безпеки вона опинилася за дверима цієї термінової ради, і прямо зараз треба було тільки здогадуватися, чи все у неї в порядку.
[indent] - Андерсон, куди ми... - Шепард не встиг закінчити питання - практично над головою один з винищувачів Альянсу вибухнув від червоного променя женця, що опустився десь у районі Стенлі парку.
[indent] - Лягай! - шматок обшивки пролетів у кількох метрах від балкону, по якому вони вибрались, і протаранив скляну стіну позаду. Шепард похитнувся від удару, але Андерсон вхопив його за плече раніше, ніж той втратив рівновагу.
[indent] - Нам треба зв'язатися з Нормандією.
[indent] Шепард не став сперечатися, допоки вони були на відкритій місцевості, але чим далі Андерсон відводив його від дорадчої зали Альянсу, тим повільніше він слідував за адміралом, думаючи лише про те, чи встигнуть вони повернутися на Нормандії до квартири.
[indent] - Стій! - скомандував Андерсон і підняв пістолет. З-десяток хасків лізли по стіні прилеглого будинку, не звертаючи на них увагу, але Шепард відкрив вогонь майже одразу, поціливши кільком тварюкам у голову. Коли шлях було розчищено, Андерсон перестрибнув перегородку балкона та зупинився.
[indent] - Мені треба назад, - Шепард повернувся, перевіряючи, чи вцілів ще будинок з видом на палаюче пекло, яке залишали після себе Женці, але через щільне задимлення не міг нічого розгледіти.
[indent] - Кайден із нею, - повідомив Андерсон. - Давай, хутчіше!
[indent] Шепард не відповів і залишив свій подив при собі, подумки намагаючись уявити, наскільки критичною могла бути ситуація. Звісно, Талі могла за себе постояти, а разом із Кайденом шансів вижити у обох було набагато більше, але промінь женця - та річ, з якою не можна боротися без важкої зброї. Хоча ще більше його дивувало те, як взагалі так сталося, що Талі перебувала поряд з його колишнім побратимом?
[indent] - Чому вони разом? Що ти приховав від мене? - Шепард проліз крізь вибите вікно і нахилився підібрати термопоглинач для пістолета.
[indent] Андерсон, судячи зі звуку, втомлено зітхнув.
[indent] - Я так розумію, ми не можемо відкласти це на потім? Талі була ще одним свідком, але адмірали не дозволили їй супроводжувати тебе. Кайден зустрів її на півдорозі, а потім стався вибух.
[indent] Шепард кивнув. Те, що Талі розглядали як його можливу співучасницю, він не виключав, але сподівався, що чіпати не стануть. Достатньо було поговорити кілька разів із Джокером - не без нагляду, - який постійно намагався на щось натякнути.
[indent] - Все добре? Давай вибиратися звідси, поки є час.
[indent] - Так.
[indent] Можливо, це було на краще. Залишалося сподіватися тільки на це.

Поделиться232023-06-22 02:29:40

Автор: PR
листовочку, сэр?
Сообщений: 31452
Уважение: +22
$ банк: 0
Последний визит:
Сегодня 03:54:52

W A N T E D

Северус Снейп

- alan rickman or adrian brody -

О С Н О В Н І П Р И К М Е Т И

Повне ім'я:
Северус Тобіас Снейп, Принц-Напівкровка, професор Зіллєваріння і трохи Захисту від Темних Чар, декан Слізерину, директор Хогвартсу, подвійний агент
Назва всесвіту:
J.K. Rowling's Wizarding World
Сімейний стан:
Вчитель
Статус:
Канон

ХТО ТИ?

Він завжди був один, принц-напівкровка, обдарований та спраглий до знань, і все це робило його генієм — справжнім генієм магії. Замість спілкування з друзями Северус обирав навчання, однолітки здавалися йому нудними й дурними, і лише одна людина була виключенням з усіх правил — найпрекрасніша в світі дівчина, яка перша стала другом Снейпа.
Не дивно, що потім він закохався. Також не дивно, що Лілі не відповіла взаємністю — такі дівчата, як вона, звичай взагалі не звертають увагу на хлопців, вдягнутих в старий одяг та весь час читаючих книги. Лілі з самого початку не могла бути йому кимось більше, ніж друг.
Але спробуй поясни це закоханому в шістнадцять років — всі "вона тобі не підходить" будуть сприйняти ворожо. Підходить, ще й як підходить, от якби ще до неї весь час не підходив Джеймс, було б взагалі чудово — але бісів Поттер не лишав Еванс у спокої. І Северуса не лишав.
Після сутички біля Чорного Озера Снейп зарікся намагатися — Лілі навідріз відмовилася пробачити його за кинуте зопалу "бруднокровка", і через деякий час почала гуляти з Джеймсом. Северуса більше ніщо не стримувало, і він з головою пірнув до темної безодні, де його, принаймні, чекали знання — не друзі, але саме знання в першу чергу тягнули Снейпа до тих, хто називав себе Пожирачами Смерті.
Смерть Лілі змінила все. Смерть Лілі буквально врятувала магічну Британію, знешкодивши небезпечного темного чаклуна на довгих десять років. Смерть Лілі щось вбила у Северусі, і все його життя з тієї хеллоуїнської ночі звелося до вчителювання, Хогвартсу, підземель Слизерину і дурних дітей, неспроможних зрозуміти найпростіші речі. Суцільний морок, який вів Снейпа до неминучої загибелі — він не сподівався, що виживе. Він мав довести Гаррі до кінця і знайти там власний кінець — це було б найкращим фіналом.
З усіх своїх учнів Северус ніколи нікого не виділяв — у хорошому сенсі. Крім слизеринців, які були улюбленцями декана апріорі, і те, з них професор не міг назвати когось дійсно талановитого. Але все ж були випадки, коли він помічав дітей, трохи більш обдарованих, ніж інша сіра маса, й при цьому не дратуючих своїми знаннями на кшталт Грейнджер. У більшості випадків це були студенти з Рейвенкло — спокійні, розумні, серйозні й працьовиті.
Але навіть для найталановитіших дітей Снейп не влаштовував додаткових занять. Репетитором він бути не збирався, необхідні знання ті, хто слухає вухами і думає головою, отримують на уроках, і свій вільний час він міг витратити хіба що на покарання, де не треба було вчити, а лише дати завдання, наприклад, різати слимаків, і займатися в цей час чимось своїм. Ніщо не змінило б думку Снейпа, та й ніхто не бажав після неприємних усім годин ще й терпіти прискіпливого професора в час законного відпочинку.
Коли з ним зв'язався Хікару Міто, редактор відомого журналу про зілля, та запропонував угоду: позайматися з його племінницею взамін на можливість друкувати в цьому журналі свої статті — Снейп дуже серйозно замислився і зрештою погодився.
Чоу Чанг вчилася на Рейвенкло, грала в квіддіч і була тією самою студенткою, про яку мріє кожен викладач — ввічлива, слухняна, тиха, розумна і ніколи не створююча проблем. Згодом виявилося, що Чоу, окрім цього, дуже цікава людина, яка може розповісти багато речей, що не викличуть у Северуса позіхання. Згодом виявилося ще багато чого — але Темний Лорд повернувся, кавалер Чоу був убитий, а Снейп мав, в свою чергу, вбити Дамблдора.
У цьому театрі абсурду та смертей не було місця Чоу. Нехай летить в свою Японію — що вона взагалі забула в Лондоні?

ХТО Я?

Зі мною про все можна домовитися: розмір та частота постів, оформлення чи його відсутність, заголовні літери чи лапслок — все це я можу/вмію/практикую, якщо практикує співгравець. Хіба що від першого лиця гра для мене незручна, віддаю перевагу третьому. І головне, прошу, не зникайте безвісти!

Контакти:	Мова гри:
гостьова → приватні повідомлення	українська

- приклад гри -

Робота медика – давня мрія, з дитинства бажана мета. Чоу грала з ляльками не в дочки-матері, а в лікарню, Чоу тягла додому поранених тварин і доглядала їх сама, не спихаючи турботи на маму і бабусю, навіть магія в Чоу проявилася вперше саме цілюща — коли вона несвідомо залікувала зламане крило горобця. Дівчинці було п'ять років, але вона вже багато знала та розуміла — бабуся виховувала онуку чарівницею. Та й як вона могла бути не чарівницею? Батько Чоу, той, від кого вона отримала тільки прізвище і китайське коріння, народився в сім'ї маглів, але навчався в Хогвартсі, колись дуже давно, а мама Чоу була чистокровною чарівницею, не кажучи вже про бабусю, і обидві вони закінчили Махотокоро (як і дідусь, але дідусь мало говорив, і все його життя залишалося для Чоу загадкою).

Горобчик у її долонях був майже при смерті, або ж так здавалося, і Чоу всю з голови до кінчиків пальців пронизала жалість разом із бажанням допомогти, таким сильним, що раптом з її рук полилося сяйво, і горобець змахнув зламаними крилами — тепер уже цілими крилами. .Чоу дивилася, як він відлітає, і розуміла - ось вона, її магія.

Вступила міс Чанг не в Махотокоро, а в Хогвартс — так було зручніше для її сім'ї, проте вона дуже часто приїжджала додому, до свого маленького села Аогасіма у префектурі Токіо, де жили одні чарівники. Коли в магічній Британії почалися темні часи, коли з Азкабану втік Сіріус Блек - Чоу забрали додому, і весь рік вона навчалася у матері магії, яку знали лише учні Махотокоро. Це була не заборонена магія і не таємна, хоча японська школа чарівництва старанно зберігала свої секрети. Просто цією магією могли користуватися не всі, а лише уродженці Країни Вранішнього Сонця, Піднебесної та інших земель, що сусідять з ними. В основному магія Махотокоро була захисною, а не атакуючою, а ще Чоу дуже зацікавила одна практика — давня цілюща магія оммедо, і вона поставила собі за мету оволодіти нею.

І оволоділа.

Молодший цілитель Чанг, лимонний халат, схрещена паличка та кістка. Седрік загинув, Чоу відпустила його разом із запаленою лампадкою річкою на свято О-бон. Подивитися збоку — Чоу нічого не має, ні чоловіка, ні нареченого, ні перспектив їх мати, хоча екзотична зовнішність і веселий характер рейвенкловки приваблюють чоловіків, але відповідь її завжди однозначна: ні. І у Чоу без чоловіків-наречених є багато всього — вона має весь світ.

— Доброго вечора, — вітається Чоу з буфетницею, підійшовши трохи пізніше Агнес. - Каву, будь ласка, чорну, міцну, - її робота - нервова, висипатися Чанг ніколи, вона не доводить себе до виснаження, інакше тільки нашкодить пацієнтам, але останнім часом у Мунго все набагато складніше, і висипатися повноцінно не виходить. Чоу компенсує це кавою та бадьорячими зіллями.

Вона у госпіталі є досить цінним співробітником. Чоу — молодий цілитель, без того досвіду, який необхідний, щоб тебе поважали, але вона має те, чого немає в інших, що підвладне тільки їй, і навіть за бажання Чанг не зможе навчити цього інших. Оммедо здатне врятувати життя буквально будь-кому, з деякими умовами: повинен бути сприятливий день за особливим календарем, і проводити цей ритуал можна лише кілька разів на місяць, щоб уникнути магічного виснаження жерця-оммеді. Закликаючи стародавнього бога Кондзіна, Чоу зцілює рани та хвороби будь-якого ступеня тяжкості. Вона неймовірно пишається цим, і не обтяжується тим, що не в змозі врятувати всіх – усіх врятувати неможливо і це одна з головних істин, які має усвідомити медик.

— Привіт, Торренс, — усміхається Чоу колезі та однокурсниці, з цікавістю спостерігаючи за дракончиком. Вона за звичкою своєї батьківщини звертається до всіх на прізвище, навіть до друзів, кликати на ім'я Чанг означає високий ступінь близькості. Справа не стільки у надмірній ввічливості — ім'я має величезне значення, важливе, недаремно іноді в очікуванні дитини батьки йдуть до ворожки, щоб дізнатися, яке ім'я краще дати їй чи йому. У випадку Чоу мати не вагалася, назвавши її "метелик", і що ж - Чоу дійсно пурхає по життю, як метелик. Тільки крила у неї чорні. - Як твої? — обережно питає вона, маючи на увазі пацієнтів.

Поделиться242023-06-23 01:25:31

Автор: PR
листовочку, сэр?
Сообщений: 31452
Уважение: +22
$ банк: 0
Последний визит:
Сегодня 03:54:52

W A N T E D

Седрік Діггорі

- зовнішність на вибір -

О С Н О В Н І П Р И К М Е Т И

Повне ім'я:
Седрік Діггорі, студент Хогвартсу на факультеті Хаффлпафф, чемпіон у Турнірі Трьох Чарівників
Назва всесвіту:
J.K. Rowling's Wizarding World
Сімейний стан:
Друг
Статус:
Канон

ХТО ТИ?

Єдиний син — гордість батька, все більші надії Амоса з дитинства покладені на плечі Седрика, і відповідати треба, і він відповідає. Виховання не жорстке, але завжди малося на увазі, що Седрік повинен бути кращим. Він не розчарував батька і всі сподівання виправдовував — вчився чудово, став капітаном команди Хаффлпаффа по квіддичу, одного разу навіть виграв матч у Гаррі Поттера, що в очах Амоса виглядало приголомшливою перемогою, а Седрику, навпаки, було ніяково — ніхто не винен, що на полі з'явилися дементори. Седрік не так прагнув неодмінних перемог, як Олівер Вуд — миролюбний і доброзичливий, він хотів більше зберегти добрі стосунки, аніж наживати ворогів якимось чином, і вибір Кубка Вогню, коли чемпіоном Хогвартсу став і Гаррі, для Седрика не перетворився на виклик чи образу. Він допомагав Гаррі і намагався змусити тих, хто знущався з нього, замовкнути — перемога потрібна Хогвартсу, хто її принесе — хіба важливо?
Чоу Чанг із Рейвенкло чудово літає, вона гарна, товариська та популярна. До того ж вона ще й розумна — факультет Ровени дурних до себе не приймає. Тільки на полі Чоу з милої дівчини стає серйозним суперником, і кожне змагання з нею для Діггорі найважче, і довгий час вони недолюблюють одне одного, ж поки Седрик не запрошує Чоу на Святковий бал, і у них зав'язуються стосунки — перше кохання завжди тендітне й ніжне, і хлопці, і дівчата вперше тільки відкривають для себе те саме нове, невідоме і іноді страшне, що зветься почуттями. Чоу хвилюється за Седрика на випробуваннях, хоча намагається не показувати цього, дарує йому оберіг з Японії, своєї батьківщини, і повільно приймає те, що може бути милою, а не уїдливою, і не змагатися з Діггорі, а бути заодно.

ХТО Я?

Моя Чоу доволі сильно відрізняється від того образу, що був показаний в книгах і фільмах. Фільми взагалі до неї відношення не мають. Вона народилася в Японії, хоча її батько китаєць, і тому я використовую в її сюжеті багато японських фішок, вона не зустрічалася з Гаррі, не цілувалася з ним і не влаштовувала йому сцени зі слізьми.
Седрік дуже легко міг вижити, і тут варіанта два — або Петтигрю не вбиває його, а відключає, або Седрик просто не слідує за Гаррі, щоб розділити перемогу в Турнірі (бо він міг відмовитися від пропозиції Поттера і подарувати йому виграш). Якщо хочеться більше скла, то Пітер справді міг ударити його закляттям, але не Авадою Кедавра, а чимось не смертельним, але травмуючим. Тут вирішувати вам, наскільки. Чому не Авада — теж обґрунтувати можна, наприклад, перед третім випробуванням Чоу дасть Седрику чарівний амулет на удачу, дія якого схожа на Фелікс Феліціс, і тому Петтігрю несвідомо змінить заклинання.
До війни та Різдвяного балу я бачу між Седріком та Чоу суперництво (більше явно з боку Чоу), якщо Седрік виживе, запросто і в Армію Дамблдора впишеться, і режим Амбридж разом ламатимемо, і в Битві за Хогвартс побігаємо. Щодо відносин — як складеться; але закохуватися після одного вечора танців зовсім не обов'язково, дружба може вийти не менш красивою та драматичною.
Я ідейна, зі мною легко домовитися, до оформлення постів не чіпляюся, як і до об'єму_особи, для мене головне бажання грати.
Зовнішність мені теж не принципова — якщо подобається канонічний Паттінсон, нічого проти не маю, хочеться замінити — без проблем.

Контакти:	Мова гри:
гостьова/приватні повідомлення	українська

- приклад гри -

Робота медика – давня мрія, з дитинства бажана мета. Чоу грала з ляльками не в дочки-матері, а в лікарню, Чоу тягла додому поранених тварин і доглядала їх сама, не спихаючи турботи на маму і бабусю, навіть магія в Чоу проявилася вперше саме цілюща — коли вона несвідомо залікувала зламане крило горобця. Дівчинці було п'ять років, але вона вже багато знала та розуміла — бабуся виховувала онуку чарівницею. Та й як вона могла бути не чарівницею? Батько Чоу, той, від кого вона отримала тільки прізвище і китайське коріння, народився в сім'ї маглів, але навчався в Хогвартсі, колись дуже давно, а мама Чоу була чистокровною чарівницею, не кажучи вже про бабусю, і обидві вони закінчили Махотокоро (як і дідусь, але дідусь мало говорив, і все його життя залишалося для Чоу загадкою).

Горобчик у її долонях був майже при смерті, або ж так здавалося, і Чоу всю з голови до кінчиків пальців пронизала жалість разом із бажанням допомогти, таким сильним, що раптом з її рук полилося сяйво, і горобець змахнув зламаними крилами — тепер уже цілими крилами. .Чоу дивилася, як він відлітає, і розуміла — ось вона, її магія.

Вступила міс Чанг не в Махотокоро, а в Хогвартс — так було зручніше для її сім'ї, проте вона дуже часто приїжджала додому, до свого маленького села Аогасіма у префектурі Токіо, де жили одні чарівники. Коли в магічній Британії почалися темні часи, коли з Азкабану втік Сіріус Блек — Чоу забрали додому, і весь рік вона навчалася у матері магії, яку знали лише учні Махотокоро. Це була не заборонена магія і не таємна, хоча японська школа чарівництва старанно зберігала свої секрети. Просто цією магією могли користуватися не всі, а лише уродженці Країни Вранішнього Сонця, Піднебесної та інших земель, що сусідять з ними. В основному магія Махотокоро була захисною, а не атакуючою, а ще Чоу дуже зацікавила одна практика — давня цілюща магія оммедо, і вона поставила собі за мету оволодіти нею.

І оволоділа.

Молодший цілитель Чанг, лимонний халат, схрещена паличка та кістка. Седрік загинув, Чоу відпустила його разом із запаленою лампадкою річкою на свято О-бон. Подивитися збоку — Чоу нічого не має, ні чоловіка, ні нареченого, ні перспектив їх мати, хоча екзотична зовнішність і веселий характер рейвенкловки приваблюють чоловіків, але відповідь її завжди однозначна: ні. І у Чоу без чоловіків-наречених є багато всього — вона має весь світ.

— Доброго вечора, — вітається Чоу з буфетницею, підійшовши трохи пізніше Агнес. — Каву, будь ласка, чорну, міцну, — її робота — нервова, висипатися Чанг ніколи, вона не доводить себе до виснаження, інакше тільки нашкодить пацієнтам, але останнім часом у Мунго все набагато складніше, і висипатися повноцінно не виходить. Чоу компенсує це кавою та бадьорячими зіллями.

Вона у госпіталі є досить цінним співробітником. Чоу — молодий цілитель, без того досвіду, який необхідний, щоб тебе поважали, але вона має те, чого немає в інших, що підвладне тільки їй, і навіть за бажання Чанг не зможе навчити цього інших. Оммедо здатне врятувати життя буквально будь-кому, з деякими умовами: повинен бути сприятливий день за особливим календарем, і проводити цей ритуал можна лише кілька разів на місяць, щоб уникнути магічного виснаження жерця-оммеді. Закликаючи стародавнього бога Кондзіна, Чоу зцілює рани та хвороби будь-якого ступеня тяжкості. Вона неймовірно пишається цим, і не обтяжується тим, що не в змозі врятувати всіх – усіх врятувати неможливо і це одна з головних істин, які має усвідомити медик.

— Привіт, Торренс, — усміхається Чоу колезі та однокурсниці, з цікавістю спостерігаючи за дракончиком. Вона за звичкою своєї батьківщини звертається до всіх на прізвище, навіть до друзів, кликати на ім'я Чанг означає високий ступінь близькості. Справа не стільки у надмірній ввічливості — ім'я має величезне значення, важливе, недаремно іноді в очікуванні дитини батьки йдуть до ворожки, щоб дізнатися, яке ім'я краще дати їй чи йому. У випадку Чоу мати не вагалася, назвавши її "метелик", і що ж — Чоу дійсно пурхає по життю, як метелик. Тільки крила у неї чорні. — Як твої? — обережно питає вона, маючи на увазі пацієнтів.

Поделиться252023-06-27 14:06:34

Автор: PR
листовочку, сэр?
Сообщений: 31452
Уважение: +22
$ банк: 0
Последний визит:
Сегодня 03:54:52

Героїня Тайтона Майя розшукує:
SWTOR CAST

Death before surrender. But today is not our day to die.

star wars the old republic

300 років минуло з того часу, як Дарт Реван зруйнував Зоряну Кузню і зник у космічному мороці. До народження Енакіна Скайуокера ще понад три тисячі років. Однак цей насичений проміжок історії вартий уваги і дає море можливостей для творчої реалізації. Далека-далека галактика в той час знову була на порозі війни, а отже, для вояк і адептив сили, найманців, контрабандистів, розбійників та піратів завжди знайдеться справа. Ми можемо грати як по канонічним віткам коміксів та ігор так і повністю відпустити фантазію у вільне плавання та творити абсолютно нову історю з пригодами для себе. Я чекаю на вас, герої тієї далекої епохи, давайте створимо нову історію разом!

зв'язок	мова написання постів
гостьова	укр/рос

Джон Шепард розшукує:
MASS EFFECT

Guide This One, Kalahira, And He Will Be A Companion To You As He Was To Me.

mass effect

Поринь зі мною у космічну подорож серед зірок та туманностей задля того, щоб врятувати наш світ від Женців.

зв'язок	мова написання постів
гостьова та приватні повідомлення	укр/рос/англ

Поделиться262023-07-06 18:19:07

Автор: PR
листовочку, сэр?
Сообщений: 31452
Уважение: +22
$ банк: 0
Последний визит:
Сегодня 03:54:52

Поделиться272023-07-16 22:13:06

Автор: PR
листовочку, сэр?
Сообщений: 31452
Уважение: +22
$ банк: 0
Последний визит:
Сегодня 03:54:52

Поделиться282023-07-29 00:02:01

Автор: PR
листовочку, сэр?
Сообщений: 31452
Уважение: +22
$ банк: 0
Последний визит:
Сегодня 03:54:52

W A N T E D

ВЕТТ

- оригінальна з гри, графікою поможу -

О С Н О В Н І П Р И К М Е Т И

Повне ім'я:
Ветт, при народженні Сі'на
Назва всесвіту:
SWTOR
Сімейний стан:
Вільна пташка
Статус:
канон для сюжету де Ветт вижила на Одессені та "сестра-подруга" ситха-воїна Чужеземки

ХТО ТИ?

Народилася рабом, була розлучена з рідними у ранньому віці, після переходила з рук до рук різних ватажків криміналу. Одного разу їй випав шанс зробити перший у житті усвідомлений, власний вибір, коли відомий у злочинних колах Нок Драйєн убив її чергового господаря. Вона могла стати вільною чи приєднатися до Нока, Ветт обрала друге. Через роки Нок розпускає своїх людей, а Ветт залишається на Нар-Шаддаа, де вона приєднується до молодих твілеків, що сколотили банду і грабували тих, кого вважали окупантами Рілота. Незабаром, надмірно імпульсивна молодичка вирішується приєднатися до анти-імперських диверсантів, і з метою вчинити нечуваний саботаж, вирушає на Коррібан, де була спіймана ситхами і поміщена в клітку. Слава небесам її вважали за корисну і не поспішали вбивати, щоб звільнити простір у казематах. Вона знадобилася Барасу та його учениці у пошуках стародавніх могильників, і так шляхи ситха-воїна та Ветт перетнулися.

ХТО Я?

З першої зустрічі майбутня Гнів, мій персонаж, не мала до Ветт жодних негативних почуттів, хіба що жалість через те, що дівчині не пощастило народитись тві'лечкою, бо в розумінні расистки-Навії це сумна доля. Але були позитивні емоції - почуття гумору Ветт, позитивний настрій і безпосередність дуже нагадували ситху-воїну втрачену сестру, що викликало теплі почуття. До того ж не з чуток знаючи про нелегку долю рабів в Імперії (в дитинстві дівчина бачила безліч жахливих подій у своєму рідному домі по відношенню до невинних рабів) не бажала Ветт зла. Як тільки з Коррібаном було покінчено, насамперед на станції Навія зняла нашийник з Ветт і запропонувала стосунки не "господар-раб" а компаньйони, навіть "товариш-друг". Так почалася їхня історія дружби та пригоди.

Контакти:	Мова гри:
гостьова	укр/рос

- приклад гри -

Итак, мы дома. Родной и ненавистный одновременно Дромунд Каас, мир где вечно играют грозы и поразительно высокая влажность. Это был бы райский сад для ситха вроде Навьи но было одно НО и это её отец. Всю свою жизнь девушка ненавидела его, всю свою жизнь она мечтала ему отплатить и стать сильнее, выжить не смотря ни на что, не ради того, чтоб прославить их семью, а ради того, чтобы врезать ему по морде. Чтобы он понял, что за монстра сотворил, какую ошибку он себе позволил, ослепнув от жажды славы. Она питала эти мысли и порывы тем не менее серьезно про них ни разу не задумываясь и не пытаясь превратить в реализацию какого-то плана. В конце концов она совсем недавно ушла с Коррибана, и фактически еще продолжала свое обучение, но как аколит Бараса а не как студент Академии. Но разница в том, что в ней возросла сила и она может уже постоять за себя.
«Могу ли я?» — задумалась она, ожидая транспорт в кантину в центре и рассматривая новостную ленту. Город был полон наемников, убийц, имперцев и ситхов, мелких аколитов как она тоже. Она могла бы заручиться поддержкой кого бы то ни было из них, или же взять с собой Ветт.
«Нет, её не место там… Я себя знаю, я сделаю бойню в доме. Не хочу её пугать» — моргнула девушка напрочь забыв про задание Бараса. Все равно угодья Грахама и поместье Сейнара было в одной стороне. Да они же соседи! Вместе чайовничают по четвергам! А сегодня у нас вторник...он должен быть дома, отец-то.
В конце концов, что мешает сделать ей вежливый визит ученика, вернувшегося с долгого путешествия домой? Поделится впечатлениями, погрозить кулаком?
«Нет, я не чай пить хочу там. Я хочу…уничтожить его. Весь дом. Сровнять его с землей и перестроить заново. Убить всех охранников что в детстве меня мучили по приказу отца, выколоть им глаза и отца… я хочу его убить. И увидеть страх в его глазах. Я обязана. За нас двоих, Элен»
Долги следует возвращать. И не оттягивать. Возможно, отец уже знает что она здесь, а может и нет, откуда? Она еще не успела сделать себе имя, и использует она упорно только ИМЯ без фамилии. Она сотрет фамилию отца из истории, посыпав пеплом его мечту о славе рода. И никто её не остановит.
«Но у него есть охрана. Помню раньше был личный телохранитель мордоворот, возможно, он еще жив, или он взял еще одного. И гарнизон поместья, солидный! Два десятка душ и сам отец, не пальцем деланный. Но он стар… я молода. И я … я буду не одна» — определилась она. И вообще — пусть ее все боятся. Чего ей страшиться?!
Она поправила рукоятку меча на поясе, ощутив уверенность в себе. Вот так. Правильно. Пусть боятся. Особенно отец, пусть плачет, пусть умоляет, пусть дрожит. Она покажет ему, каково это, быть монстром.

Поделиться292023-08-10 17:06:18

Автор: PR
листовочку, сэр?
Сообщений: 31452
Уважение: +22
$ банк: 0
Последний визит:
Сегодня 03:54:52

W A N T E D

Jiraiya

- original -

О С Н О В Н І П Р И К М Е Т И

Повне ім'я:
Джирайя, Жаб'ячий Мудрець, еро-санін
Назва всесвіту:
Наруто
Сімейний стан:
письменник, старий друг, людина з великої літери і той, за ким страшно сумую
Статус:
канон, в пару

ХТО ТИ?
SadSvit feat. LELY45 - Автомагістралі

[indent] Я пам'ятаю дурня без шпака у голові і каплі такту у своєму відношенні до світу. Галасливий, неотесаний, придуркуватий - хлопчисько, який майстерно ліз у проблеми, вигрібав і так само майстерно з них виходив, ніби нічого і не було. Ніби можна жити вічно.
[indent] Що ж, в ті часи ми двоє були тими ще "скарбами". Тільки мені багато що пробачалося, я все таки онука свого дідуся, а от ти... Але зараз майже не лишилось тих, хто би то пам'ятав. Взагалі, життя по нашому поколінню пройшлось катком, занапастило його, практично змішало з брудом. Одна Велика війна, потім ще одна... Деякі рани неможливо загоїти навіть такому медику, як я.
[indent] Та, на диво і на зло тому пеклу, ти лишився тим, ким був - досвід витіснив гарячковість, але залишив оптимізм. Такі люди, як ти, привикли крутити і рухати цей світ. Або навпаки - розхитувати старе, щоб появилось нове, ще краще, ніж було. В кінці кінців, ти у кожному можеш знайти щось хороше, чи не так?
[indent] Саме тому ти йшов за пророцтвом старого мудреця і шукав тих, хто могли би посприяти зміні цього світу. Нагато, Мінато, а потім і Наруто - в кожному з них ти бачив тих людей, що зламають наші архаїчні порядки і змінять цей жахливо жорстокий світ шинобі. Варто сказати, що вони таки привели до змін - кожен по-своєму, та про це поговоримо іншим разом.
[indent] Хто ми насправді один для одного я зрозуміла надто пізно. Спочатку тикалась сліпим кошеням, поки ти не знайшов мене п'яною та у повному відчаї, з пляшкою саке в руці. Потім обіцяв мене убити, якщо допоможу колишньому старому другу і зраджу Листя, та все одно повернув додому. І на ту дорогу, якою я мусила йти ще з самого початку.
[indent] Усе, що зв'язано з тобою, здавалось правильним. Зайняти пост хокаґе, відновлювати селище, захищати кожного з його жителів - робити це публічно було моїм завданням, в той час коли ти ходив тінню за його межами і слідкував за тим, що лишалось поза межами мого зору. Спостереження за Орочімару і Акацукі стало твоїм прямим обов'язком. Він же і погубив тебе.
[indent] Я не повинна була відпускати тебе одного, звалювати на твої плечі цей тягар - мабуть, вірила у те, що ти повернешся. Або що з тобою нічого не станеться. Або просто переконувати тебе не було сенсу - ти ж впертий, і так би пішов, залишивши мене одну. Не дивлячись на це, я не хочу думати, що ти помер. Можливо, Нагато повернув тебе життя, як і десятки жителів листя, а можливо - і не вбивав тебе. Тому, у глибині душі, я все ще сподіваюсь, що ти повернешся додому. На цей раз, уже назавжди.

ХТО Я?

Скажу так - я гравець повільний і можу часами відвалюватись кудись у реал, але це компенсується тим, що пости таки віддаю. Від вас сотню штук в місяць не вимагаю, сидіти зі мною онлайн 24/7 тоже, але генерувати ідеї можу і буду, навіть зараз маю кілька думок на рахунок гри і оцього всього.
Пости в основному пишу від 3.5к і вище, виділяти текст можу, а можу і без, не люблю лапслок і надмірну кількість оформлення, але це не критично, про все можемо домовитись.

Контакти:	Мова гри:
для початку гостьова і приватні повідомлення, а там як піде	українська в пріорітеті, але можна і російську

- приклад гри -

скоро буде

Поделиться302023-09-10 20:26:38

Автор: PR
листовочку, сэр?
Сообщений: 31452
Уважение: +22
$ банк: 0
Последний визит:
Сегодня 03:54:52

Вогняний Птах розшукує:
КАСТ ЛЮБИТЕЛІВ ГРИ ЗА ВОВКІВ

любі природні кольори вовків

Запах крові піднімає шерсть

Любе ім'я

До повномаштабної війни, довгий час грала на двох форумах по вовкам (Последний рай і Арселем. Основні мої персонажі на цих рольових: Альтраст, Ацо ). Так як ці форуми вже не живі, та і більше не горю бажанням писати на кацапській, маю надію найти однодумців тут. Я з великим бажанням хочу відновити когось зі своїх старих персонажів і підстроїти під новий світ, або частково під світи цих двох рольових. Якщо ви колись там грали - буде добре, але якщо ні - також файно. Свого персонажа підлаштую під вашого.
Бажання що до гри: різні пригоди, родинні відношення (без романтики) братів/сестер/батьки і діти. Можуть бути романтичні відносити які довго будуються. Починаючи від колег і закінчуючи парою (або залишаючись колегами). Може бути і без романтики. Можемо взагалі все змішувати (крім інцесту)

зв'язок	мова написання постів
гостьова/приватні повідомлення/телеграм @ashybirds	українська

Поделиться312024-01-08 18:49:40

Автор: PR
листовочку, сэр?
Сообщений: 31452
Уважение: +22
$ банк: 0
Последний визит:
Сегодня 03:54:52

Вогняний Птах розшукує:
НЕКАНОН WARRIOR CATS

породи: сомалійський або абіссінський кіт, а також можлива і інша зовнішність

До свого роду — хоч через воду.

неканон, єдиноутробні сестри і брати, 12 повнів

Шукаю єдиноутробних братів і сестер, які могли залишити матір і відправитись вивчати світ. Можливо, ви вирішили взяти приклад з мене і сестри, яка пішла слідом за мною, коли нам було 8 повенів, а можливо була інша причина. Цього я не знаю, але думаю, що коли ми зустрінемось, ви розкажете, як поживали, коли я пішла.
Ви можете бути схожі до мене, такі же руді/мідні/червоношерстні, а можемо відрізнятися бо руду шерсть мав тільки тато, якого ми ніколи не бачили. Ми можемо бути в дружніх стосунках, а можемо мати натягнуті відносини. Можливо, хтось з вас вважає мене зрадницею родини, бо я перша, хто вирішив піти. А можливо... існує ще якась причина.
Як би там не було, я буду рада вас зустріти і поспілкуватися. А буде короткочасна зустріч, чи довготривала - покаже час.

зв'язок	мова написання постів
гостьова, повідомлення на форумі, телеграм	українська